Легко, тихо або непомітно сміятися, часто з прихованою іронією, злорадством або недовірою.
Посміхатися про себе, з внутрішнім задоволенням або глузуванням, не виявляючи цього відкрито.
Словник Української Мови
Буква
Легко, тихо або непомітно сміятися, часто з прихованою іронією, злорадством або недовірою.
Посміхатися про себе, з внутрішнім задоволенням або глузуванням, не виявляючи цього відкрито.
Приклад 1:
Як від них украсти сорочку або солонину, то так не б’ють… Усі жінки звернулися до тітки байстрючка, почали шептати між собою, підсміхатися. — Пані шандар!
— Невідомий автор, “193 Vibrani Novieli Vasil Stiefanik”