Категорія: С

  • ставроліт

    1. Мінерал класу силікатів, кристали якого часто утворюють характерні правильні перехрестя (подвійні трійники), що нагадують хрест; силікат заліза та алюмінію, що зустрічається в метаморфічних породах.

    2. Кристал або зерно мінералу ставроліту, особливо таке, що має форму природного хреста, яке інколи використовується як амулет або релігійний символ.

  • ставропігіальний

    1. (У православній церкві) такий, що безпосередньо підпорядковується патріарху або Синоду, а не єпархіальному архієрею (про монастир, храм).

    2. (У католицькій церкві) такий, що належить до юрисдикції абата-настоятеля, а не єпархіального єпископа.

  • ставропігійний

    1. (У православній та греко-католицькій церквах) Такий, що безпосередньо підпорядковується патріархові або синоду, а не єпархіальному архієрею (про монастир, храм).

    2. (У католицькій церкві) Такий, що підпорядковується безпосередньо Святому Престолу (про базиліку).

  • ставропігійський

    1. (У православній та греко-католицькій церквах) Такий, що безпосередньо підпорядковується патріархові або синоду, а не єпархіальному архієрею (про монастир, храм).

    2. (У православній та греко-католицькій церквах) Стосований до такого монастиря чи храму; той, що має такий статус.

  • ставропігія

    Ставропігія — у православній церкві: монастир або храм, який підпорядковується безпосередньо патріарху або Синоду, а не єпархіальному архієрею, і зазвичай має особливі привілеї.

    Ставропігія — статус такого монастиря або храму, що надається спеціальним патріаршим грамотою (ставропігійною грамотою) і символізується встановленням у ньому патріаршого хреста («ставрос» — хрест, «пігі» — встановлюю).

  • ставропольський

    1. Стосунковий до міста Ставрополя (Російська Федерація), його жителів, культури або географічного положення.

    2. Стосунковий до Ставропольського краю (Російська Федерація), його території, населення, адміністративних органів.

    3. Стосунковий до історичної області або колишньої губернії з центром у Ставрополі.

  • ставчатий

    1. Який складається з окремих ставочок (невеликих ставків) або має їх у великій кількості.

    2. У техніці: який складається з окремих ставочок (пластин, дисків), що з’єднані між собою, наприклад, про фільтр або конденсатор.

  • ставши

    1. Дієприкметник минулого часу активного стану від дієслова “стати“, що означає перебування в стані після завершення дії стати (опинитися в якомусь положенні, місці, стані або почати щось робити).

    2. Дієприслівник (дієприкметник дієслівний) від дієслова “стати”, що виражає дію, яка передує головній дії у реченні та означає: опинившись у певному стані, місці або положенні; після того як став.

  • ставщина

    1. Власна назва історичної місцевості в Києві, що існувала з XVI століття на лівому березі річки Либідь, де були розташовані ставки та землі, що належали Києво-Печерській лаврі.

    2. Загальна назва земель, водойм (ставків) та угідь, що перебували у володінні монастирів, зокрема Києво-Печерської лаври, та призначалися для їх господарських потреб.

  • стаганоспороз

    Стаганоспороз — захворювання рослин, зокрема пальм, викликане грибом Staganospora, що характеризується появою плям на листі, в’яненням та відмиранням листових пластин.