Древослів

Словник Української Мови

Категорія: С

  • ставниця

    1. Власна назва села в Україні, зокрема у Львівській та Тернопільській областях.

    2. (заст.) Те саме, що ставня — дерев’яна або металева кришка, щит для закриття віконного отвору ззовні.

    3. (рідк.) Жінка, яка керує ставком або має до нього стосунок; також — риба, що мешкає у ставках.

  • ставничий

    1. Посадовець, уповноважений для нагляду за ставами (ставниками) та рибними ловлями у феодальній Україні часів Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

    2. Уряд (посада) такого наглядача за ставами та рибальством у давні часи.

  • ставність

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

  • ставно

    1. (від “став”) — у сполученні з дієсловами руху: так, щоб утворити став, перешкоду; переважно у виразах “стати ставно”, “стало ставно” — про утворення льодового покриву на воді.

    2. (діал.) — міцно, стійко, непохитно; так, що добре стоїть або тримається.

  • ставня

    Засувка, щит, дошка або кілька з’єднаних дощок для закривання віконних отворів ззовні.

    Рухома частина віконниці, що складається з однієї або кількох дощок і служить для закриття вікна.

  • ставовий

    1. Стосовний до ставу (невеликого штучного водоймища), що стосується ставу, призначений для нього.

    2. Належний до ставу (суглоба), що стосується суглобів кісток.

    3. У складі власних назв: Ставовий (прізвище).

  • ставок

    1. Штучний водоймий невеликих розмірів, створений для зберігання води, розведення риби, водоплавучих птахів або для сільськогосподарських, технічних, декоративних потреб.

    2. (у спеціальному вживанні) Частина гідровузла (наприклад, греблі, ГЕС), обмежена дамбами, де накопичується вода.

    3. (переносне значення) Те, що накопичується, збирається у великій кількості; запас, резерв чогось.

  • ставочок

    1. Зменшувально-пестлива форма до слова “ставок”: невеликий штучний водоймий, створений для зрошення, розведення риби, водопою або з декоративною метою.

    2. Власна назва невеликих населених пунктів, гідронімів (річок, струмків) або урбанонімів (вулиць, провулків) в Україні, що походять від назви водойми або місцевості біля нього.

  • ставрида

    1. Морська промислова риба родини ставридових (Trachurus), що має видовжене тіло з дрібною лускою, сріблясто-сірого забарвлення з темною плямою біля зябер, ціниться за смакові якості.

    2. Загальна назва кількох видів риб з родини ставридових, поширених у Чорному та Азовському морях (зокрема, ставрида чорноморська), а також у теплих водах Атлантичного, Тихого та Індійського океанів.

  • ставридка

    1. Морська промислова риба родини ставридових (Trachurus), що має видовжене тіло з дрібною лускою, сріблясто-сірого забарвлення з темною плямою на зябровій кришці; поширена в Чорному та Азовському морях.

    2. Загальна назва риб роду Trachurus, які мешкають у помірних і тропічних водах світового океану; цінний об’єкт рибальства.