Значення
-
Жанр художньої літератури та мистецтва, що гостро та висмішливо викриває негативні явища дійсності, людські вади чи суспільні пороки, часто з використанням гумору, гротеску, іронії та сарказму.
-
Твір такого жанру (літературний, драматичний, кінематографічний тощо), у якому здійснюється таке висміювання.
-
Переносно: ущиплива, глузлива насмішка, осуд, висловлені у різкій формі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сатир, р. сатира, д. сатирові, з. сатира, о. сатиром, м. сатирі, к. сатире
Походження слова (Етимологія)
Слово «сатира» походить з латинської мови, можливо, через французьке посередництво. У латині «satira» означала «вид поетичного твору», а також «суміш, всяка всячина», і пов’язана зі словом «satur» — «ситий, повний». Це латинське слово споріднене з давньоверхньонімецьким «sat» (ситий), литовським «sotùs» (ситий), праслов’янським «sytt» та українським «ситий». Таким чином, сатира як жанр спочатку асоціювалася з повнотою, сумішшю різних елементів, що пізніше набуло значення викривального твору.