Значення
-
Тонка, прихована насмішка, висловлена в формі схвалення або позитивної оцінки, що виражає глузливе ставлення до кого-, чого-небудь.
-
Стилістичний засіб, що полягає у вживанні слова або вислову в протилежному значенні з метою глузування.
-
Стан, коли дійсність або результат події виявляються протилежними очікуваним, часто з відтінком гіркоти або смутку (іронія долі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. іронія, р. іронії, д. іронії, з. іронію, о. іронією, м. іронії, к. іроніє