похвалка

[poxʋɑlkɑ] Іменник

Буква:П

Значення

  1. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що вживається з метою похвали, вихваляння когось або чогось.

  2. У народній творчості та діалектах — короткий вислів, прислів’я, приказка або пісенька похвального змісту, що прославляє певну особу, явище або предмет.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. похвалка, р. похвалки, д. похвалці, з. похвалку, о. похвалкою, м. похвалці, к. похвалко

Більше записів