похвалка

1. Рідкісне прізвисько або неофіційна назва, що вживається з метою похвали, вихваляння когось або чогось.

2. У народній творчості та діалектах — короткий вислів, прислів’я, приказка або пісенька похвального змісту, що прославляє певну особу, явище або предмет.

Приклади вживання

Приклад 1:
— Втихомиртеся, Володимире, — вмовляв його Лаговський, якому трохи й шкода було Володимира, але оця похвалка прикро його вразила. — Ви — вчините ручну розправу над малими дівчатами??
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |