Значення
-
Патологічна любов до власної особистості, тіла чи зовнішності; самозакоханість, яка розглядається як розлад особистості.
-
У психоаналізі — стан дитини на ранній стадії розвитку, коли вона сприймає себе як центр світу та об’єкт власної любові.
-
Перен. Надмірна егоцентричність, егоїзм, що проявляється в постійній потребі в захопленні та підтвердженні власної унікальності з боку оточення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. нарцисизм, р. нарцисизму, д. нарцисизмові, з. нарцисизм, о. нарцисизмом, м. нарцисизмі, к. нарцисизме