Присл. до надмірний. Уживається на позначення дії, стану або ознаки, які виходять за межі звичайної, допустимої чи необхідної міри; надто, занадто, надзвичайно.
надмірно
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
У твоєму віці бувають такі, що надмірно віддаються вину чи надмірно захоплюються кіньми і собаками або розкішним способом життя. Бувають, навпаки, такі, які ведуть занадто суворе життя.
— Григорій Сковорода, “Сковорода Григор Й. Григор Й Сковорода В Рш . П Сн . БайКи. Д Алоги. Трактати. Притч . Прозов Переклади”
Приклад 2:
Нині висловлюється думка, що самоврядні міські общини не дозволяли царській владі надмірно посилюватися, що населення вважало лугаля чи енсі лише посадовою особою, «слугою народу», тому, мовляв, твердження про деспотичний характер влади в Месопотамії (й узагалі на Сході) «не мають під собою фактичного обгрунтування і беззмістовні». Передання влади в містах-держа- вах далеко не завжди здійснювалося легітимно.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прислівник () |