силікат

[sɪlikɑt] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна сполука, що містить діоксид кремнію (SiO₂) в поєднанні з оксидами інших металів; сіль кремнієвої кислоти.

  2. Мінерал класу силікатів, що є основним породотвірним мінералом земної кори (наприклад, польові шпати, слюди, піроксени, амфіболи).

  3. Штучний будівельний матеріал (цегла, блоки), виготовлений на основі суміші піску, вапна та води з подальшим твердінням у автоклаві.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. силікат, р. силікату, д. силікатові, з. силікат, о. силікатом, м. силікаті, к. силікате

Більше записів