Значення
-
(у християнстві) святий, праведник, особливо шанований церквою за благочестя та аскетичний спосіб життя, часто вживається в контексті давньої традиції або в літературній мові.
-
(переносно, заст.) духовно чи морально високостатечна, непорочна людина; той, хто присвятив себе служінню високим ідеалам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. свята, р. свят, д. святам, з. свята, о. святами, м. святах, к. свята