свят

1. (у християнстві) святий, праведник, особливо шанований церквою за благочестя та аскетичний спосіб життя, часто вживається в контексті давньої традиції або в літературній мові.

2. (переносно, заст.) духовно чи морально високостатечна, непорочна людина; той, хто присвятив себе служінню високим ідеалам.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |