Значення
-
Ставропігія — у православній церкві: монастир або храм, який підпорядковується безпосередньо патріарху або Синоду, а не єпархіальному архієрею, і зазвичай має особливі привілеї.
-
Ставропігія — статус такого монастиря або храму, що надається спеціальним патріаршим грамотою (ставропігійною грамотою) і символізується встановленням у ньому патріаршого хреста («ставрос» — хрест, «пігі» — встановлюю).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ставропігія, р. ставропігії, д. ставропігії, з. ставропігію, о. ставропігією, м. ставропігії, к. ставропігіє
Походження слова (Етимологія)
Ставропігія — це церковний термін, що означає особливий статус монастиря або церкви, які підпорядковуються безпосередньо патріарху або синоду, а не місцевому єпископу. Слово походить від грецького σταυροπήγιον, що буквально означає ‘встановлення хреста’. Це пов’язано з обрядом, коли на місці майбутнього монастиря встановлювали хрест на знак його заснування. У ширшому етимологічному контексті, це слово пов’язане з індоєвропейським коренем *stā- зі значенням ‘стояти’, що також дало українські слова ‘стати’, ‘стоянка’ та інші.