Значення
-
(у техніці, будівництві) Процес з’єднання, припасування або прикріплення деталей, елементів конструкції чи матеріалів (наприклад, паркету, плитки, панелей) один до одного з максимальною щільністю та точністю, щоб уникнути зазорів.
-
(переносно, розмовне) Нав’язування комусь своєї думки, позиції або рішення; примушування до чогось, часто з відтінком агресивності або наполегливості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. прифугування, р. прифугування, д. прифугуванню, з. прифугування, о. прифугуванням, м. прифугуванні, к. прифугування