прикріплення

1. Дія за значенням дієслова “прикріпити” — процес з’єднання, закріплення одного предмета до іншого, додавання чогось до основного об’єкта.

2. Предмет, пристрій або елемент, за допомогою якого щось прикріплюється, а також те, що прикріплено (наприклад, кріплення, застібка, доданий файл).

3. У системі організації та обслуговування: закріплення певної установи, організації або групи осіб за іншою установою для медичного, господарського тощо обслуговування.

4. У військовій справі: призначення військовослужбовця або підрозділу для проходження служби, навчання або матеріального забезпечення до певної частини, установи, не вводячи до її штату.

Приклади вживання

Приклад 1:
По – третє, договір постачання може ґрунтуватися на адміністративному акті (наприклад, прикріплення покупця до постачальника при постачаннях товарів між організаціями країн-учасників СНД), у той час як купівля -продаж завжди є результатом вільного волевиявлення сторін. По -четверте, договір постачання полягає в особливому порядку укладення, тоді як купівля -продаж підкоряється загальним правилам укладення договорів, викладеним у ст.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Початок та прикріплення м’зів Укажіть на латинській мові початок та місце прикріплення м’язів: 1.
— Невідомий автор, “017 Bilash Vp Anatomiia Opornorukhovogo Aparatu Splankhnologiia Tech”

Частина мови: іменник (однина) |