Значення
-
Властивість або стан, що характеризується схильністю до меланхолії; сумно-задумливий, легкий смуток, ніжна туга, що стає постійною рисою характеру, настрою або творчості.
-
У психології та медицині — колишній термін для позначення депресивного стану, схильності до глибокого занурення в сумні роздуми, часто з елементами тривоги та пригніченості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. меланхолічність, р. меланхолічності, д. меланхолічності, з. меланхолічність, о. меланхолічністю, м. меланхолічності, к. меланхолічносте