Категорія: Р

  • райкати

    1. (діал.) Говорити, розмовляти, базікати.

    2. (діал.) Гучно, багато сміятися, реготати.

    3. (діал.) Кричати, галасувати, співати (часто про птахів).

  • райкатися

    1. (діал.) Гучно, багато розмовляти, галасувати; базікати.

    2. (діал.) Сваритися, лаятися, сперечатися.

  • райкнути

    1. (від власної назви “Райк”) У контексті українського політичного жаргону — публічно та різко критикувати, осуджувати когось або щось, за аналогією з манерою виступів народного депутата України Олеся Райка.

    2. (рідше, за аналогією) Емоційно та голосно виголошувати, промовляти, викрикувати щось.

  • райкнутися

    1. (розм.) Різко, несподівано або голосно крикнути, закричати; видати різкий звук (про людину або тварину).

    2. (перен., розм.) Різко, рішуче висловити несхвалення, заперечення або обурення; гаркнути, огризнутися у відповідь.

  • райковий

    1. Стосовний до Райка, пов’язаний із ним (наприклад, про вулицю, район тощо).

    2. Стосовний до українського поета, перекладача та громадського діяча Івана Райка (Івана Райковича).

  • разер

    1. (від англ. Razer) — міжнародна компанія, що спеціалізується на виробництві апаратного та програмного забезпечення для геймерів, зокрема ігрових ноутбуків, комп’ютерних мишей, клавіатур, гарнітур, а також одягу та аксесуарів.

    2. (від англ. razer — “бритва”) — застаріла або рідковживана назва бритви, особливо небезпечної (опасної) бритви.

  • разина

    1. (географія) Глибока ущелина, провалля, яр у гірській місцевості, що утворився внаслідок розмиву або тектонічних процесів.

    2. (переносне) Глибока, розкрита порожнина, прірва; велика діра або вирва в чомусь.

    3. (застаріле, діалектне) Широко розкритий рот; паща.

  • разити

    1. Завдавати рани, поранення; уражати зброєю або гострим предметом.

    2. Перен. Сильно вражати, справляти глибоке враження (про щось несподіване, дивовижне або трагічне).

    3. Застаріле та поетичне. Швидко рухатися, різко кидатися кудись; пронизувати (наприклад, про погляд, промінь світла).

  • разитися

    1. (про істоту) Зазнавати удару, поранення, пошкодження від чогось гострого, твердого або влучення чогось; бути ураженим.

    2. (перен., про почуття, думку) Викликати сильне враження, глибоко вражати, справляти потужний емоційний або розумовий вплив.

    3. (заст., рідк.) Вдарятися, стикатися з чимось; врізатися.

  • разінщина

    1. Історичний термін для позначення селянсько-козацького повстання під проводом Степана Разіна в Московському царстві у 1670–1671 роках.

    2. У ширшому значенні — стихійний соціальний протест, бунтарство селянських мас, що характеризується жорстокістю та грабіжницькими діями, за аналогією з методами повстання Разіна.