drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Р

  • рухівка

    1. Розмовна назва транспортного засобу, призначеного для перевезення людей або вантажів, що належить підприємству, організації або установі та використовується для службових потреб (наприклад, вантажівка, автобус, мікроавтобус).

    2. Розмовна назва службового автомобіля, що виділяється керівництвом установи для поїздок співробітників у службових цілях.

    3. У студентському та молодіжному жаргоні — транспортний засіб (часто автобус), орендований для організованої поїздки групи людей на культурно-масову, спортивну чи іншу подію.

  • рухівський

    1. Стосунковий до Руху, зокрема до українського національно-визвольного руху, учасником якого був.

    2. Стосунковий до Організації українських націоналістів (бандерівського руху) або її членів.

    3. Стосунковий до політичного руху «Народний рух України» (Руху) або його прихильників.

  • рухливий

    1. Такий, що здатний легко й швидко рухатися; жвавий, меткий.

    2. Схильний до руху, активних дій; непостійний, мінливий.

    3. Техн. Такий, що може переміщатися, не є нерухомим (про механізми, установки тощо).

  • рухливість

    1. Властивість за значенням прикметника “рухливий”; здатність до швидкого, енергійного пересування або дії; жвавість, активність.

    2. У техніці — характеристика руху транспортного засобу, що визначає його здатність долати перешкоди, пересуватися в умовах бездоріжжя або на обмеженому просторі.

    3. У військовій справі — здатність військ (сил) до швидкого пересування, маневрування та розгортання.

    4. У фізиці — характеристика частинок (наприклад, електронів у напівпровіднику), що визначає їхню здатність до переміщення під дією електричного поля.

    5. У біології — здатність організмів, клітин або їхніх частин (наприклад, джгутиків) до активного переміщення.

  • рухливо

    1. Прислівник до слова “рухливий” у значенні: швидко, легко, жваво пересуваючись або діючи; з великою активністю та енергією.

    2. У переносному значенні: швидко змінюючись, перебігаючи, переливаючись (про фарби, вираз обличчя, думки тощо).

  • рухливо-танцювальний

    1. Який поєднує рухливість, спритність у русі з характерними рисами танцю; властивий такому рухові.

    2. Призначений для швидких, ритмічних танцювальних рухів або пов’язаний з ними.

  • рухлий

    1. Такий, що здатний до руху, легко рухається; мобільний, жвавий.

    2. Який не має сталої форми, легко змінюється, переміщується або розсипається (про ґрунт, масу тощо).

    3. Перен. Непостійний, мінливий, нестійкий (про думки, погляди, становище).

  • рухлявий

    1. Який легко рухається, піддатливий, несталий, сипкий (переважно про ґрунт).

    2. Який має властивість легко рухатися, гнучкий, пружний (про частини тіла, тканини тощо).

    3. Покритий рухомою масою чогось (наприклад, снігу, піску).

    4. Який перебуває в русі, не закріплений нерухомо.

  • рум’яненький

    1. Зменшувально-пестливе від прикметника “рум’яний”: що має свіжий, ніжний рожевий або червонуватий колір обличчя (або іншої частини тіла), що свідчить про здоров’я.

    2. Перен. Про колір чого-небудь: що має приємний рожевий або червонуватий відтінок.

  • рум’янець

    1. Червоний або рожевий колір обличчя, особливо щік, що виникає внаслідок припливу крові від хвилювання, сорому, фізичного навантаження або здоров’я.

    2. Рожевість, червонява на поверхні чого-небудь (наприклад, плоду).

    3. Застаріла назва косметичного засобу для надання щокам рожевого кольору; рум’яна.