Категорія: Р

1. Розпадатися на окремі частини, втрачати цілісність; розділятися на складові елементи (про предмети, явища, структури).

2. У біології, анатомії — розділятися на окремі органи, сегменти або частини (про організм, тіло, труп).

3. Перен. Втрачати внутрішню єдність, зв’язок між частинами; ставати нецілісним, неорганічним (про художній твір, ідею, систему).

1. Розсунути ноги, широко розставити їх у сидячому положенні.

2. Розсунутися, роз’їхатися в різні боки (про ноги, кінці чогось).

3. Розплистися, втратити чіткість обрисів (про щось м’яке або рідке).

1. Розсунути, розгорнути, розкрити щось зчеплене, зімкнене або збите в купу (про сіно, солому, вовну тощо).

2. Розплутати, розібрати (волосся, нитки, мотузку тощо).

3. Перен., розм. Уважно розглянути, дослідити, з’ясувати складне або заплутане питання, справу.

Розпастися, розсипатися, розсипатися на частини (про щось пухке, сипке, розпушене).

Розкритися, розквітнути, розпуститися (про бруньки, квіти тощо).

Перен. Розгорнутися, розвинутися, набути виразності, сили (про почуття, думки, здібності).

1. Розділити, розкрити щось, що було зімкнуте або зчеплене, зазвичай з прикладанням певних зусиль.

2. Розчавити, роздавити щось тверде, що має оболонку або шкаралупу (наприклад, горіх).

3. Перен. Розгадати, з’ясувати щось складне або приховане, докопатися до суті.

1. Розділити, розщепити, розколоти на дві частини (зазвичай вздовж).

2. Розкрити, розкришити, розкришити на частини (про щось цілісне).

3. Розібрати, детально дослідити, проаналізувати якусь складну справу, питання або текст.

Розколотися, розщепитися вздовж на дві частини.

Розпастися, розірватися (про одяг, тканину тощо).

Перен. розійтися, роз’єднатися, втратити єдність.

1. Розбудити когось, змусити прокинутися, часто різким або несподіваним способом.

2. Переносно: активізувати, спонукати до дії, вивести зі стану млявості, байдужості або бездіяльності.

3. Розбурхати, порушити спокій (наприклад, розчохлити вулик, мурашник).