розчленуватися

1. Розпадатися на окремі частини, втрачати цілісність; розділятися на складові елементи (про предмети, явища, структури).

2. У біології, анатомії — розділятися на окремі органи, сегменти або частини (про організм, тіло, труп).

3. Перен. Втрачати внутрішню єдність, зв’язок між частинами; ставати нецілісним, неорганічним (про художній твір, ідею, систему).

Приклади:

Відсутні