розщебнутий

[rozʃt͡ʃɛbnutɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Розбитий, розтрощений на дрібні частини, часто з утворенням щілин або тріщин (переважно про тверді предмети).

  2. (Техніка) –

    Пошкоджений, зіпсований внаслідок сильного удару або тиску, що призвело до деформації.

  3. (Медицина) –

    Перен. Виснажений, знесилений, розбитий (про людину, її стан).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розщебнутий, р. розщебнутого, д. розщебнутому, з. розщебнутого, о. розщебнутим, м. розщебнутім

Більше записів