Словник Української
1. Пов’язаний з революційною боротьбою за національне визволення та незалежність, що ґрунтується на любові до Батьківщини та прагненні до корінних суспільних змін.
2. Характерний для ідеології або діяльності, що поєднує радикальні зміни суспільно-політичного ладу з активним захистом національних інтересів, суверенітету та культурної ідентичності народу.
Ідеологічна течія або світоглядна позиція, що визнає революцію як єдиний або найважливіший спосіб корінного перетворення суспільства та досягнення політичних, соціальних чи економічних цілей.
Система поглядів, принципів і методів діяльності, характерних для революціонерів; прихильність до революційних методів боротьби.
1. Учасник революції, активний борець за корінні зміни існуючого суспільного та політичного ладу шляхом революції.
2. Той, хто вносить радикальні, переломні зміни в певній галузі знань, мистецтва, техніки тощо; новатор, переломник.
3. (Заст.) Прихильник революційних методів боротьби, революційних ідей; революціоніст.
Жінка, яка бере активну участь у революційній боротьбі, діяльності, спрямованій на корінне, насильницьке перетворення суспільного та політичного ладу.
У переносному значенні: жінка, яка вносить радикальні зміни, робить перелом у якій-небудь галузі знань, мистецтва, техніки тощо; новаторка.
Процес корінних, якісних змін у певній галузі, суспільстві чи сфері діяльності, що ведуть до її радикального перетворення на прогресивних, новаторських засадах.
Набуття чимось революційного, радикально-перетворювального характеру; переведення в стан революційної діяльності або боротьби.
1. Ідеологічна течія або світогляд, що визнає революцію як єдиний або найважливіший спосіб корінного перетворення суспільства, політичного ладу чи соціально-економічних відносин; прихильність до революційних методів боротьби.
2. Сукупність ідей, принципів та практичної діяльності, спрямованих на підготовку та здійснення соціальної чи політичної революції.
Якість, стан або властивість об’єкта (суспільства, галузі, технології, свідомості), що зазнав корінних, радикальних змін, аналогічних за масштабом або характером до революції; перетворений революційним шляхом.
Про людину, групу або організацію: такий, що перейнявся революційними ідеями, методами боротьби або способом мислення; налаштований на здійснення революції.
У переносному значенні: такий, що зазнав повного оновлення, різкої та ґрунтовної зміни, що призвело до якісно нового стану.
Процес корінного перетворення, радикальної зміни або суттєвого оновлення чого-небудь (суспільства, технологій, галузі знань, методів діяльності тощо), що призводить до якісно нового стану.
Набуття революційного, радикально-перетворювального характеру; перетворення на щось революційне.
1. Корінним чином змінити, перетворити щось, запровадивши принципово нові, прогресивні ідеї, методи або технології, що призводить до різкого стрибка в розвитку.
2. Підняти на боротьбу, спрямувати на здійснення революції, надати революційного характеру.
1. Зазнавати корінних, якісних змін, перетворюватися внаслідок революційного процесу; ставати революційним.
2. (перен.) Зазнавати радикальних змін, перебудови, переходити на принципово новий рівень розвитку (про галузі знання, технології, суспільні інститути тощо).