1. Той, хто володіє револьвером, носить його або використовує; стрілець із револьвера.
2. Робітник, який обслуговує револьверний верстат (у металообробці).
3. Робітник, який працює на револьверному пресі (у поліграфії).
Словник Української
1. Той, хто володіє револьвером, носить його або використовує; стрілець із револьвера.
2. Робітник, який обслуговує револьверний верстат (у металообробці).
3. Робітник, який працює на револьверному пресі (у поліграфії).
1. Жінка, яка володіє револьвером або вміє з ним поводитися; жінка-стрілець, озброєна револьвером.
2. Рідкісна назва для жіночої особи, яка виробляє або ремонтує револьвери.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “револьвер”: невеликий револьвер, компактна пістолетна зброя з обертовим барабаном.
2. Розмовна назва ручного інструменту, пристрою або предмета, що за принципом дії або зовнішнім виглядом нагадує револьвер (наприклад, револьверний міксер, степлер, прес для виділення соку).
3. Власна назва або неофіційне позначення технічних пристроїв, механізмів з обертовою частиною, що забезпечує послідовну подачу (револьверна головка верстата, револьверна камера в фототехніці).
1. (ісп. revoltado — повсталий) В іспанській та латиноамериканській кухні: соус на основі томатів, цибулі, часнику та мигдалю, зазвичай гострий, що використовується як підлива до м’яса, птиці або риби.
2. (від фр. révoltade) У французькій кулінарії: спосіб приготування птиці (зазвичай курки), коли її обсмажують, а потім тушкують у соусі з вина, цибулі-шалот та інших інгредієнтів.
1. Який стосується революції, пов’язаний із нею; властивий революції.
2. Який спрямований на здійснення революції, на корінне перетворення суспільства; що містить ідеї революції.
3. Який вносить корінні, радикальні зміни в якійсь галузі, робить переворот у науці, техніці, мистецтві тощо; новаторський.
1. Абстрактний іменник, що означає сукупність якостей, властивих революції або революціонеру; радикальна налаштованість на глибокі, корінні зміни в суспільстві, науці, мистецтві тощо, часто шляхом повалення старого ладу.
2. Ідейна спрямованість, що виражається в готовності до революційної боротьби, в прихильності до революційних методів перетворення дійсності.
3. У переносному значенні — новизна, радикальна оригінальність, здатність робити різкий прорив у якій-небудь галузі (наприклад, у технологіях, мистецтві, науковій думці).
1. Прислівник до слова “революційний” у значенні: пов’язано з революцією, її здійсненням або ідеями; так, як властиво революції.
2. У переносному значенні: принципово новим, радикальним способом; так, що вносить корінні зміни, різко відрізняється від усталеного, традиційного.
1. Пов’язаний з революційною боротьбою за національне та соціальне визволення, спрямований на повалення існуючого ладу та здобуття незалежності.
2. Стосовний до організованого руху або діяльності, що поєднує ідеї соціальної революції з метою національного визволення від колоніальної влади, окупації чи імперського панування.
1. Пов’язаний з революційним демократизмом — політичною течією, що поєднує ідеї соціальної революції з принципами народовладдя (демократії) і часто виступає за радикальні перетворення суспільства в інтересах широких народних мас.
2. Характерний для діячів, рухів, ідеології або організацій, які в певний історичний період (особливо в XIX — на початку XX століття) боролися за повалення автократичного ладу та встановлення демократичного устрою шляхом революції.
1. Пов’язаний з масовим революційним рухом, що охоплює широкі верстви населення; властивий такому рухові.
2. Створений, організований або призначений для масових революційних дій або участі в них.