1. Фахівець або службовець, який займається порятунком людей у надзвичайних ситуаціях (під час пожеж, повеней, обвалів, на воді тощо).
2. Той, хто рятує когось, допомагає уникнути небезпеки, виводить зі скрутного становища.
Категорія: Р
-
рятувально-водолазний
1. Призначений для проведення рятувальних робіт під водою за допомогою водолазного обладнання та спеціальних технічних засобів.
2. Пов’язаний з професійною діяльністю або службою, що спеціалізується на порятунку людей, пошуку та підйомі затонулих об’єктів, ліквідації наслідків аварій на воді.
-
рятування
1. Дія за значенням дієслова “рятувати”; надання допомоги для запобігання небезпеці, знищенню, загибелі когось або чогось.
2. Результат такої дії; стан порятунку, збереження від небезпеки або загибелі.
3. (у спеціальних термінах) Сукупність заходів і технічних засобів, спрямованих на знаходження та евакуацію людей із зони надзвичайної ситуації, ліквідацію загрози їхньому життю та здоров’ю (наприклад, пошуково-рятувальна служба).
-
рятувати
1. Визволяти когось від небезпеки, лиха, смерті або шкоди; допомагати уникнути чогось негативного.
2. Запобігати загибелі, знищенню, втраті чогось цінного; зберігати для майбутнього.
3. У релігійному контексті — звільняти від гріхів, дарувати спасіння душі.
4. У побутовому значенні — знаходити вихід зі скрутного становища, вирішувати важку проблему (наприклад, у грі, у фінансових справах).
-
рятуватися
1. Уникати небезпеки, шукати порятунку, захищати своє життя або здоров’я від чогось загрозливого.
2. Звільнятися, визволятися зі скрутного, небезпечного або безвихідного становища.
3. (перен., розм.) Спосіб вирішення проблеми або виходу з труднощів, зазвичай не найкращий, але доступний у критичній ситуації (наприклад, втечею, обманом тощо).
-
рятунковий
1. Призначений для рятування людей або майна у надзвичайних ситуаціях, нещасних випадках, катастрофах.
2. Стосовний до організації, засобів або дій, спрямованих на надання допомоги та порятунку.
3. Який вживається, застосовується для порятунку, виведення з небезпечного стану.
-
рятунок
1. Дія за значенням дієслова рятувати; порятунок, спасіння від небезпеки, знищення, загибелі.
2. Те, що рятує, забезпечує порятунок; засіб для порятунку, вихід із скрутного становища.
3. (у спеціальних термінах) Комплекс заходів, спрямованих на усунення загрози життю та здоров’ю людей, ліквідацію небезпеки, збереження матеріальних цінностей (наприклад, аварійно-рятувальні роботи).
-
ряхатися
1. (розм.) Швидко рухатися, бігти, мчати; поспішати, квапитися.
2. (перен., розм.) Активно та енергійно діяти, працювати, кидатися у справу.