рятувальник

[rjɑtuʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Фахівець або службовець, який займається порятунком людей у надзвичайних ситуаціях (під час пожеж, повеней, обвалів, на воді тощо).

  2. (Лінгвістика) –

    Той, хто рятує когось, допомагає уникнути небезпеки, виводить зі скрутного становища.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рятувальник, р. рятувальника, д. рятувальникові, з. рятувальника, о. рятувальником, м. рятувальникові, к. рятувальнику

Синоніми & Антоніми

Синоніми

Більше записів