1. Той, хто рятує когось від небезпеки, лиха, смерті.
2. Про Бога, ікону, святого тощо, які, за релігійними уявленнями, дарують спасіння, захищають від біди.
3. Той, хто надає допомогу в скрутному становищі, виводить з труднощів.
рятівник
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Крамаренко, мій рятівник, привітав мене з поворотом до життя, спитавши: «Ну, як там… на тому світі?» 3/ХІ — 42р.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”
Частина мови: іменник (однина) |