Словник Української
1. Властивість за значенням прикметника “розхлюпаний”; нездатність до організованих, чітких дій; неакуратність, неохайність у вчинках, поведінці або виконанні справ.
2. Розпливчастість, невиразність, відсутність чіткості у мовленні або думках.
3. Рідко. Властивість за значенням прикметника “розхлюпаний” у фізичному сенсі; стан чогось рідкого, що легко розплескується, хлюпає.
1. Розлити, пролити рідину, розплескати її навколо, зробивши щось мокрим або забрудненим.
2. Розбавити, розробити рідину, надто сильно розмішавши або додавши води, через що вона втрачає густоту або належну консистенцію.
3. Перен. Розпустити, розбалакати, почати говорити щось надто розлоге, несхоплене або беззмістовне.
1. Розлитися, пролитися через краї посудини внаслідок поштовху, хитавиці тощо; розлитися хлюпаючи.
2. Стати мокрим, промокнути від води, рідини, що потрапила на щось або розлилася.
3. Розм’окнути, розкиснути, перетворитися на рідку кашу (про їжу, ґрунт тощо).
4. Перен., розм. Розпуститися, втратити дисципліну, стати незграбним, неохайним (про людину).
1. Розпадатися на частини, розлітатися від сильного удару або тиску; руйнуватися.
2. Розстелятися, розкидатися безладно (про волосся, одяг тощо).
3. Розбігатися, розходитися в різні боки (про людей, тварин).
4. Розтягуватися, втрачати форму, розпорюватися по швах (про одяг, взуття).
5. Перен. Втрачати цілісність, єдність; розпадатися (про колектив, об’єднання).
1. Який отримав схвалення, високу оцінку, визнання; схвалений, високо оцінений.
2. Який став відомим, популярним завдяки захопленим відгукам або похвалі; розрекламований, розславлений.
Розхваленість — властивість за значенням прикметника “розхвалений”; стан, коли щось або хтось надмірно розхвалений, перебільшено оцінений.
1. Дуже схвалити когось або щось, висловлюючи захоплення, захвалюючи чи перебільшуючи позитивні якості.
2. Розповсюдити схвальні відгуки про когось або щось, роблячи широко відомим через похвалу.
1. Почати хвалитися, вихвалятися своїми перевагами, успіхами, достоїнствами; виявити зарозумілість, самовдоволення.
2. Розповісти про щось із захватом, з великою похвалою; надмірно вихвалити когось або щось.
1. Дія за значенням дієслова “розхвалювати” — надмірне, захоплене висловлювання схвалення, захоплення кимось або чимось, часто з перебільшенням позитивних якостей.
2. Результат такої дії — надмірна, захвалена оцінка чи відгук про когось або щось; захоплені, перебільшені похвали.
1. Сильно хвалити когось або щось, вихваляти, захоплюватися, часто з перебільшенням позитивних якостей.
2. Розповсюджувати позитивні відгуки, інформацію про щось, роблячи це популярним, відомим через захвалення.