Категорія: Р

  • розчолина

    Розчолина — власна назва гірського перевалу в Українських Карпатах, розташованого між хребтами Свидовець та Чорногора, на висоті понад 1500 метрів; важливий туристичний маршрут.

  • розчолопати

    1. Розділити, розщепити, розколоти на дві частини (зазвичай вздовж).

    2. Розкрити, розкришити, розкришити на частини (про щось цілісне).

    3. Розібрати, детально дослідити, проаналізувати якусь складну справу, питання або текст.

  • розчолопатися

    Розколотися, розщепитися вздовж на дві частини.

    Розпастися, розірватися (про одяг, тканину тощо).

    Перен. розійтися, роз’єднатися, втратити єдність.

  • розчохлений

    1. Який перебуває у стані збудження, тривоги, занепокоєння; схвильований, наляканий.

    2. Який прийшов у рух, став неспокійним (про натовп, масу людей тощо).

    3. Розкуйовджений, розпатланий (про волосся, одяг).

  • розчохлити

    1. Розбудити когось, змусити прокинутися, часто різким або несподіваним способом.

    2. Переносно: активізувати, спонукати до дії, вивести зі стану млявості, байдужості або бездіяльності.

    3. Розбурхати, порушити спокій (наприклад, розчохлити вулик, мурашник).

  • розчохлитися

    1. Розпатлатися, розкуйовдитися, розпуштити волосся.

    2. Розгорнутися, розкритися, розпуститися (про квіти, бруньки).

    3. Розбуркатися, стати метушливим, активним; розрухатися.

  • розчохлювати

    1. Розгойдувати, розхитувати щось, що стоїть нерухомо або тримається нестійко.

    2. Розбуркувати, порушити спокій когось або чогось; викликати тривогу, занепокоєння.

    3. Розкривати, розкривати насторіж (переважно про птахів).

  • розчохлюватися

    1. Розпадатися на окремі частини, розсипатися, втрачати цілісність (зазвичай про щось пухке, сипке або погано з’єднане).

    2. Розпушуватися, ставати кудлатим, неохайним (про волосся, зачіску).

    3. Перен. Втрачати зібраність, ставати розсіяним, незосередженим; починати говорити або діяти незв’язно, безладно.

  • розчохляти

    1. Розплутати, розкрутити, розв’язати щось збентежене, зім’яте або сплутане (наприклад, волосся, нитки, мотузку).

    2. Перен. Привести до ладу, навести порядок у чомусь заплутаному, складному (наприклад, у справі, думках).

    3. Розстібнути, розпустити одяг, зняти щось, що було закріплено або зав’язано.

  • розчохлятися

    Розпастися, розкритися, розхитатися (про щось зшите, зв’язане або складане).

    Розплутатися, розпорядкуватися (про волосся, нитки тощо).

    Перен.: втратити згуртованість, організованість; почати діяти незлагоджено, безладно.