Словник Української
1. Той, хто займається розшифровуванням, розшифровкою чого-небудь (наприклад, кодів, зашифрованих повідомлень, старовинних рукописів).
2. Пристрій, програма або система, призначені для автоматичного декодування, перетворення зашифрованих, закодованих або стислих даних у зрозумілий, вихідний вигляд.
Жіночий відповідник до слова “розшифровувач” — жінка або дівчина, яка професійно або вміло займається розшифровкою (декодуванням) чого-небудь: закодованих повідомлень, складних записів, незрозумілих текстів тощо.
У переносному значенні — жінка, яка здатна розгадати, зрозуміти щось складне або приховане (наприклад, мотиви вчинків, таємні значення).
1. Призначений для розшифрування, розшифровки чого-небудь; що служить для розкриття змісту, значення зашифрованого, закодованого або важкого для розуміння тексту, запису, сигналу тощо.
2. Стосовний до процесу або результату розшифрування; такий, що стосується виявлення та інтерпретації інформації, прихованої за певним кодом, шифром або символікою.
1. Дія за значенням дієслова “розшифрувати”; процес перетворення зашифрованого, закодованого тексту або повідомлення на зрозумілий, читабельний вигляд.
2. Процес інтерпретації, розуміння та пояснення чогось складного, незрозумілого, загадкового (наприклад, символів, знаків, ієрогліфів, наукових даних).
3. У біології (генетиці) — визначення послідовності нуклеотидів у молекулі ДНК або РНК, тобто зчитування генетичної інформації.
1. Перетворити зашифрований текст, код або сигнал на зрозумілий, звичайний вигляд; розкодувати.
2. Розібрати, зрозуміти щось складне, незрозуміле або записане нечітко (наприклад, почерк, давній запис, складну ідею).
3. Встановити структуру або послідовність чогось складного (наприклад, розшифрувати геном).
1. Розкрити, пояснити свій зашифрований текст або код, стати зрозумілим після розшифрування.
2. Стати зрозумілим, виявити свій справжній зміст, наміри або сутність (переносно).
1. Техн. Про стан деталі, механізму або з’єднання, яке було розібрано шляхом вибивання шліхтів (тимчасових втулок, стержнів), що утримували його частини разом.
2. Перен., розм. Про стан втоми, розгубленості, розбалансованості, коли людина втрачає злагодженість дій або психологічну рівновагу.
Технологічна операція в залізничному господарстві, що полягає у відновленні правильного взаємного розташування рейкових ниток (відстані між ними) на колії після виконання ремонтних або будівельних робіт, наприклад, після укладання нових рейок чи шпал.
Прикметник, що означає: призначений для розшліхтовування — роз’єднання, розчеплення зчеплених між собою залізничних вагонів або локомотивів шляхом виведення з пазу їхніх автозчепів (шліхтів).
Розшліхтовувальник — спеціальний інструмент (ключ, пристрій) для послаблення або повного зняття шліхтів (заклепок, що тимчасово з’єднують деталі) при складанні або ремонті металевих конструкцій, зокрема в суднобудуванні, мостобудуванні та авіації.
Розшліхтовувальник — робочий (слюсар, монтажник), який займається розшліхтуванням — операцією видалення тимчасових клепаних з’єднань (шліхтів) перед остаточним кріпленням деталей заклепками або болтами.