розшліхтовування

[rozʃlixtoʋuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Технічний термін, що позначає процес усунення шліхтів (захисних покриттів) з основи тканини після ткацтва, як правило, шляхом миття або хімічної обробки.

  2. (Техніка) –

    У залізничній справі — процес роз’єднання, розчеплення зчеплених між собою вагонів або локомотивів шляхом виведення з пазу зчеплення (шліхта) з’єднувального пристрою (автосчепа).

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — дія за значенням «розшліхтувати(ся)»; роз’єднання, розчеплення, припинення тісного зв’язку або взаємодії між кимось або чимось.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розшліхтовування, р. розшліхтовування, д. розшліхтовуванню, з. розшліхтовування, о. розшліхтовуванням, м. розшліхтовуванні, к. розшліхтовування

Більше записів