розчеплення

1. Технічний термін, що означає роз’єднання, відокремлення зчеплених між собою деталей, вузлів або механізмів; переведення з’єднаних елементів у розчеплений стан.

2. У лінгвістиці — роздільне використання складових частин (наприклад, префікса та кореня) слова, які зазвичай вживаються разом, що є особливістю мовного стилю або художнього прийому.

3. Переносно — розходження, втрата зв’язку, єдності між явищами, поняттями або людьми; процес порушення цілісності.

Приклади:

Приклад 1:
94 Якщо поява однієї спектральної лінії пояснюється переходом електрона з одного енергетичного рівня на інший, то розчеплення спектральної лінії, тобто поява замість однієї лінії двох більш близько розташованих, вказує на відмінність в енергії зв’язку деяких електронів даного енергетичного рівня. Інакше кажучи, в межах визначени х рівнів енергії, електрони атомів можуть відрізнятися своїми енергетичними підрівнями.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”