розшліхтований
[rozʃlixtoʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Техніка) –
Техн. Про стан деталі, механізму або з’єднання, яке було розібрано шляхом вибивання шліхтів (тимчасових втулок, стержнів), що утримували його частини разом.
- (Психологія) –
Перен., розм. Про стан втоми, розгубленості, розбалансованості, коли людина втрачає злагодженість дій або психологічну рівновагу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розшліхтований, р. розшліхтованого, д. розшліхтованому, з. розшліхтованого, о. розшліхтованим, м. розшліхтованім