Значення
- (Юриспруденція) –
(від нім. odal — спадкове землеволодіння) У давньогерманському та скандинавському середньовічному праві — спадковий земельний наділ, алод, що знаходився у повній приватній власності вільного общинника (бонда) і не міг бути відчужений за межи роду.
- (Історія) –
(у спеціалізованому вживанні) Як складова частина власних назв або термінів, що стосуються історичної німецької або скандинавської культури, права та геральдики (наприклад, одальське право, одаль (геральдична фігура)).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одаль, р. одаля, д. одалеві, з. одаля, о. одалем, м. одалеві, к. одалю