drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • оплодотворяти

    1. (у біології) Запліднювати, спричиняти початок розвитку нового організму внаслідок злиття чоловічої та жіночої статевих клітин.

    2. (переносно) Сприяти розвитку, збагачувати, надавати плідності, творчої сили (про ідеї, мистецтво, культуру тощо).

  • оповзень

    1. Геологічний термін: масив гірських порід, ґрунту або інших відкладів, що під дією сили тяжіння повільно або швидко зсувається вниз по схилу, часто внаслідок розрідження водою; зсув, обвал.

    2. У геоморфології та географії: форма рельєфу, утворена таким зсувом, а також сама ділянка схилу, де відбувся або відбувається цей процес.

  • оповзти

    1. Повільно пересуватися, рухатися повз когось або щось, обходячи збоку.

    2. Обійти, оминути щось повзучи або рухаючись повільно та обережно.

    3. (перен., розм.) Обманом, хитрістю отримати перевагу, обійти когось у чомусь.

  • оповзтися

    1. (про ґрунт, схил тощо) Вкритися оползнем, зсунутися внаслідок зсуву, обвалення.

    2. (переносно, розмовне) Поширитися, охопити собою якусь площу або багато об’єктів (зазвичай про щось небажане).

  • оповивання

    1. Дія за значенням дієслова “оповивати” — обмотування чогось чимсь, покриття чогось шаром певного матеріалу або речовини.

    2. (у техніці, медицині, біології) Процес нанесення оболонки, захисного шару або обмотування чогось для ізоляції, зміцнення або інших функціональних цілей (наприклад, оповивання кабелю, оповивання рани).

    3. (переносно) Оточення, охоплення чогось непевним, таємничим або ірреальним середовищем, атмосферою (наприклад, оповивання туманом, містерією).

  • оповивати

    1. Обмотувати, обвивати щось навколо чогось, покривати, закривати щось, обертаючи навколо.

    2. Перен. Охоплювати, огортати, поширюватися на щось (про почуття, стан, явище тощо).

    3. Заст. Приймати дитину після пологів, сповивати її.

  • оповиватися

    1. (про рослини) Обвиватися навколо чогось, обплітати собою якусь опору.

    2. (перен., розм.) Загортатися, обмотуватися в щось (наприклад, у одяг, покривало).

    3. (перен.) Охоплювати, огортати собою (про туман, темряву, тишу тощо).

  • оповити

    1. Щільно обмотати, обгорнути когось або щось тканиною, матерією, нитками тощо, зазвичай повністю або кілька разів.

    2. Перен. Охопити, огорнути, поширитися на когось або щось (про почуття, явища, стан).

    3. Застаріле. Прийняти дитину після пологів, завернувши у пелюшки.

  • оповитий

    1. Те, що щільно обгорнуте, обвите чимось, покрите з усіх боків (про предмети, рослини тощо).

    2. Те, що огорнуте, охоплене якимось станом, почуттям, атмосферою (переносне значення).

  • оповитися

    1. (док., перех.) Обмотатися, обгорнутися чим-небудь, покрити собою щось; обвитися. Оповитися ковдрою. Плющ оповився навколо стовбура.

    2. (перен., док., перех.) Охопити, огорнути кого-, що-небудь (про почуття, стан, явище). Його оповила тиша. Душу оповив сум.