Словник Української
1. (про рідину) Розливатися, розтікатися навколо чогось або по поверхні, часто утворюючи невеликі водойми або калюжі.
2. (перен., розм.) Оточувати себе надлишком чогось, знаходитися в обстановці достатку або надмірності (часто з відтінком несхвалення).
3. (заст.) Обмиватися, омивати себе водою; купатися.
1. (дієслово) Покритися чимось рідким, що тече або стікає; обволіктися, облитися.
2. (дієслово, перен.) Огорнутися, охопитися (про почуття, стан).
3. (дієслово, заст.) Обплисти, проплисти навколо чогось.
1. (діал.) Те саме, що оплінняк — місце, де розпалюють вогонь у печі, заглиблення для розпалювання.
2. (діал.) Те саме, що опілля — тріски, стружки, тонкі щепки, що відколюються при обтесуванні дерева.
1. (діал.) Те саме, що опеньок — їстівний гриб родини рядовкових, що росте групами на пні або біля нього.
2. (діал.) Місце, де ростуть опеньки; пень, обліплений грибами.
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
2. (діал.) Те саме, що оплітка — діалетальний варіант слова, що означає плетену річ, плетіння, а також виткий пояс або шнур.
1. Дія за значенням дієслова “оплітати”; процес обплітання чогось гнучкими матеріалами (мотузкою, дротом, лозою тощо).
2. Результат такої дії; те, чим щось оплітають, обвивка, покриття з переплетених волокон або стебел.
1. (про рослини) Обвиватися, обплітати собі щось або одне одного, утворюючи щільне переплетіння.
2. (перен., розм.) Плутано, незв’язно говорити, забуватися в мовленні, часто через хвилювання або вживання алкоголю.