drevosliv.com

Словник Української

Категорія: О

  • опльований

    1. Такий, що вкритий плювками, на якого наплювали.

    2. Переносно: такий, що викликає відразу, огиду, зневагу; знеславлений, зганьблений.

  • опльованість

    1. (мед.) Наявність у ротовій порожнині слини, її кількісні та якісні характеристики; стан, коли слина виділяється в достатній мірі.

    2. (перен., рідко) Стан сильного збудження, пристрасті, запалу, що асоціюється з виділенням слини.

  • опльовування

    1. Дія за значенням дієслова “опльовувати”; розпилювання, нанесення рідини (наприклад, води, отрутохімікатів, лікарських препаратів) на поверхню чогось дрібними краплями за допомогою спеціального пристрою (пльовка, оприскувача).

    2. Переносно: систематичне, навмисне поширення обмов, наклепницької інформації про когось або щось з метою дискредитації.

  • опльовувати

    1. Покривати плювками, плювати на когось або щось.

    2. Переносно: ганьбити, паплюжити, обмовляти когось або щось, висловлювати зневагу або осуд.

  • опльовуватися

    1. (про рослини) Покриватися плюском, плівкою, що утворюється на поверхні води, забрудненої речовинами рослинного походження.

    2. (переносно, розм.) Ставати млявим, апатичним, втрачати енергію та бажання діяти; “запліснявіти” від бездіяльності.

  • оплювати

    1. Покрити плювками когось або щось.

    2. Переносно: висловити зневагу, глибоку неприязнь або різке осудження когось, чогось; зганьбити.

  • оплюватися

    1. Покрити слиною себе самого або свою одяг, обличчя тощо внаслідок необережного плювання.

    2. Переносно: різко відмовитися від чогось, зректися когось або чогось, виразити повне зневажання або неприйняття.

  • оповесні

    1. У спосіб оповідання, розповіді; так, як оповідають, розповідають.

    2. Уживається для посилення значення дієслова, вказуючи на дію, що відбувається у формі розповіді, оповідання.

  • оповз

    1. (геологія) Масова рухома форма рельєфу, що утворюється внаслідок зсуву гірських порід під дією сили тяжіння; зсув, обвал.

    2. (рідко) Місцевість, де стався такий зсув; уламки породи, що обвалилися.

  • оповзання

    1. (геоморфологія) Повільне, майже непомітне зсування ґрунту, гірських порід або снігу вниз по схилу під дією сили тяжіння; повзучий рух поверхневого шару.

    2. (перен.) Поступове, малопомітне відхилення від початкових принципів, норм або стану; сповзання до чогось гіршого.