1. (мед.) Наявність у ротовій порожнині слини, її кількісні та якісні характеристики; стан, коли слина виділяється в достатній мірі.
2. (перен., рідко) Стан сильного збудження, пристрасті, запалу, що асоціюється з виділенням слини.
Словник Української
Буква
1. (мед.) Наявність у ротовій порожнині слини, її кількісні та якісні характеристики; стан, коли слина виділяється в достатній мірі.
2. (перен., рідко) Стан сильного збудження, пристрасті, запалу, що асоціюється з виділенням слини.