опління

[oplinnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (діал.) Те саме, що оплінняк — місце, де розпалюють вогонь у печі, заглиблення для розпалювання.

  2. (діал.) Те саме, що опілля — тріски, стружки, тонкі щепки, що відколюються при обтесуванні дерева.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. опління, р. оплінь, д. оплінням, з. опління, о. опліннями, м. опліннях, к. опління

Більше записів