1. Стосовний до хамесифона, що стосується хамесифона — давньогрецького музичного інструмента типу флейти Пана, що складався з ряду трубок різної довжини, зрощених між собою.
2. Побудований за принципом хамесифона, що має подібну будову або звучання.
Словник Української
1. Стосовний до хамесифона, що стосується хамесифона — давньогрецького музичного інструмента типу флейти Пана, що складався з ряду трубок різної довжини, зрощених між собою.
2. Побудований за принципом хамесифона, що має подібну будову або звучання.
1. Біологічна форма (жизнена форма) рослин, у яких бруньки відновлення під час несприятливого періоду (зими, посухи) розташовані низько над землею (на висоті до 20-30 см) і захищені сніговим покривом, опалим листям або самими рослинними залишками; представниками є, наприклад, напівчагарники, багато трав’янистих багаторічних рослин.
2. Рослина, що має таку біологічну форму.
Хамефіти — низькорослі багаторічні трав’янисті рослини або дерев’янисті чагарнички, у яких бруньки, що відновлюються, розташовані невисоко над землею (на висоті 20–30 см) і захищені взимку сніговим покривом; одна з біоморф за системою К. Раункієра.
Хамів — рідкісне прізвище українського походження, яке може вказувати на нащадка або уособлення персонажа біблійної легенди — Хама, сина Ноя.
Хамів — історична назва села в Україні, що існувала до середини ХХ століття; сучасна назва — село Квітневе, розташоване в Березнівському районі Рівненської області.
Хаміль — власна назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає територією Вінницької області.
Хаміль-хаміль — власна назва, що позначає традиційну кримськотатарську страву у вигляді пирога з листкового тіста з начинкою з сиру, м’яса, шпинату або гарбуза.
1. Представник групи народів Північної Африки та Східної Африки, що розмовляють мовами афразійської (семіто-хамітської) мовної сім’ї (наприклад, бербери, давні єгиптяни, копти, кушити).
2. За розповсюдженою раніше, але нині застарілою та науково спростованою расовою класифікацією — представник однієї з основних великих рас, що включала народності Північної та Східної Африки.
Хаміти — власна назва стародавнього міста в Єгипті, відомого за єгипетськими джерелами (зазвичай у формі Хаму, Хаммат), розташованого у Верхньому Єгипті, на східному березі Нілу. У давнину було важливим релігійним центром поклоніння богині Мут.
Хаміти — власна назва стародавнього міста в Палестині, згадуваного в Біблії (Книга Числа 34:8, Книга Ісуса Навина 19:35) як межа розселення ізраїльських племен; імовірно, розташовувалося на північному березі Тиверіадського озера.
1. Рідкісна назва рослини з родини амарантових, відомої як щириця або амарант (Amaranthus), яка має дрібні червонуваті квітки і вважається бур’яном.
2. Заст. або рег. Невелика хустка, платок, яким покривають голову, переважно у сільській місцевості.