Категорія: Х

  • хамесифоновий

    1. Стосовний до хамесифона, що стосується хамесифона — давньогрецького музичного інструмента типу флейти Пана, що складався з ряду трубок різної довжини, зрощених між собою.

    2. Побудований за принципом хамесифона, що має подібну будову або звучання.

  • хамефіт

    1. Біологічна форма (жизнена форма) рослин, у яких бруньки відновлення під час несприятливого періоду (зими, посухи) розташовані низько над землею (на висоті до 20-30 см) і захищені сніговим покривом, опалим листям або самими рослинними залишками; представниками є, наприклад, напівчагарники, багато трав’янистих багаторічних рослин.

    2. Рослина, що має таку біологічну форму.

  • хамефіти

    Хамефіти — низькорослі багаторічні трав’янисті рослини або дерев’янисті чагарнички, у яких бруньки, що відновлюються, розташовані невисоко над землею (на висоті 20–30 см) і захищені взимку сніговим покривом; одна з біоморф за системою К. Раункієра.

  • хамів

    Хамів — рідкісне прізвище українського походження, яке може вказувати на нащадка або уособлення персонажа біблійної легенди — Хама, сина Ноя.

    Хамів — історична назва села в Україні, що існувала до середини ХХ століття; сучасна назва — село Квітневе, розташоване в Березнівському районі Рівненської області.

  • хаміль

    Хаміль — власна назва річки в Україні, лівої притоки Південного Бугу, що протікає територією Вінницької області.

  • хаміль-хаміль

    Хаміль-хаміль — власна назва, що позначає традиційну кримськотатарську страву у вигляді пирога з листкового тіста з начинкою з сиру, м’яса, шпинату або гарбуза.

  • хаміт

    1. Представник групи народів Північної Африки та Східної Африки, що розмовляють мовами афразійської (семіто-хамітської) мовної сім’ї (наприклад, бербери, давні єгиптяни, копти, кушити).

    2. За розповсюдженою раніше, але нині застарілою та науково спростованою расовою класифікацією — представник однієї з основних великих рас, що включала народності Північної та Східної Африки.

  • хаміти

    Хаміти — власна назва стародавнього міста в Єгипті, відомого за єгипетськими джерелами (зазвичай у формі Хаму, Хаммат), розташованого у Верхньому Єгипті, на східному березі Нілу. У давнину було важливим релігійним центром поклоніння богині Мут.

    Хаміти — власна назва стародавнього міста в Палестині, згадуваного в Біблії (Книга Числа 34:8, Книга Ісуса Навина 19:35) як межа розселення ізраїльських племен; імовірно, розташовувалося на північному березі Тиверіадського озера.

  • хамітка

    1. Рідкісна назва рослини з родини амарантових, відомої як щириця або амарант (Amaranthus), яка має дрібні червонуваті квітки і вважається бур’яном.

    2. Заст. або рег. Невелика хустка, платок, яким покривають голову, переважно у сільській місцевості.

  • хамітський

    1. Стосовний до хамітів — стародавніх народів Північної Африки та Аравії, що, за біблійною традицією, походять від Хама, сина Ноя.

    2. Належний до хамітських мов — групи афроазійських мов, до якої належать, зокрема, давньоєгипетська, берберські, кушитські та інші мови.