Древослів

Словник Української Мови

хаптурник

Буква

1. (діал.) Той, хто хапає, забирає собі чужі речі; захланна, жадібна людина.

2. (діал.) Великий палець руки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |

Більше записів