хаптурництво

[xɑpturnɪt͡stʋo] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Система або практика незаконного привласнення державного майна, коштів або ресурсів посадовими особами, що характеризується масовістю, організованістю та зловживанням службовим становищем.

  2. (У переносному значенні) Безпринципне домагання особистої вигоди, користолюбство, що проявляється в аморальних, егоїстичних вчинках.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хаптурництво, р. хаптурництва, д. хаптурництву, з. хаптурництво, о. хаптурництвом, м. хаптурництві, к. хаптурництво

Більше записів