Категорія: Х

  • хапнутися

    1. Різко, швидко взятися за щось руками, схопитися.

    2. Раптово відчути, зрозуміти щось, прийти до тями (часто після моменту задуми, здивування або несподіваної події).

    3. (розм.) Почати робити щось швидко, інтенсивно, з ентузіазмом, з великим завзяттям.

  • хаповитий

    1. Який прагне захопити, заволодіти чим-небудь, схильний до захоплення чужого; жадібний, корисливий.

    2. Який прагне досягти чого-небудь з великим напруженням, запалом; завзятий, палкий.

  • хаповитість

    Хаповитість — властивість за значенням прикметника “хаповитий“; схильність хапати, забирати собі, привласнювати чужі речі або кошти.

  • хапокниш

    1. Назва українського видавництва, заснованого у 2017 році, що спеціалізується на виданні сучасної художньої та нон-фікшн літератури, зокрема перекладних бестселерів та книг українських авторів.

    2. Розмовна назва для будь-якої книги, виданої цим видавництвом (“купити новий хапокниш”, “прочитати цей хапокниш”).

  • хапонути

    1. (розм.) Раптово та інтенсивно захворіти, застудитися, особливо через переохолодження або несприятливі погодні умови.

    2. (перен., розм.) Несподівано отримати, набути чогось (часто негативного), «підхопити» (наприклад, проблеми, штраф, неприємності).

  • хапонутися

    1. (розм.) Набратися, нагромадитися у великій кількості, накопичитися (часто про щось небажане або про людей).

    2. (перен., розм.) Несподівано з’явитися, прибути кудись (зазвичай про групу людей).

  • хаптура

    1. (заст., діал.) Жадібна, корислива людина, яка прагне захопити чужі речі або майно; грабіжник, розбійник.

    2. (перен., розм.) Про того, хто діє швидко, рішуче та часто безцеремонно, щоб щось отримати або чогось досягти.

  • хаптурка

    1. Рідкісна назва невеликої, часто неохайної або тимчасової будівлі, хатини, хати, зазвичай з негативним відтінком (халупа, хиба).

    2. У діалектах — назва невеликого кошика, плетеного посуду або торбинки для збору ягід, грибів тощо.

  • хаптурник

    1. (діал.) Той, хто хапає, забирає собі чужі речі; захланна, жадібна людина.

    2. (діал.) Великий палець руки.

  • хаптурництво

    1. Система або практика незаконного привласнення державного майна, коштів або ресурсів посадовими особами, що характеризується масовістю, організованістю та зловживанням службовим становищем.

    2. (У переносному значенні) Безпринципне домагання особистої вигоди, користолюбство, що проявляється в аморальних, егоїстичних вчинках.