хаптура

[xɑpturɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. (заст., діал.) Жадібна, корислива людина, яка прагне захопити чужі речі або майно; грабіжник, розбійник.

  2. (перен., розм.) Про того, хто діє швидко, рішуче та часто безцеремонно, щоб щось отримати або чогось досягти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хаптура, р. хаптури, д. хаптурі, з. хаптуру, о. хаптурою, м. хаптурі, к. хаптуро

Більше записів