Категорія: Х

  • християнович

    1. По батькові від чоловічого імені Християн (наприклад, Іван Християнович).

    2. Прізвище, утворене від імені Християн (наприклад, відомий український учений-енергетик Сергій Християнович).

  • християнство

    1. Одна з найпоширеніших світових релігій, заснована на вченні Ісуса Христа, що визнає Єдиного Бога в трьох іпостасях (Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий), сповідує віру в Божественне походження та воскресіння Ісуса Христа, а головними джерелами вчення є Біблія (Святе Письмо) та Священне Передання.

    2. Сукупність релігійних течій, напрямів і конфесій (наприклад, православ’я, католицизм, протестантизм), що базуються на цьому вченні.

    3. Система релігійних вірувань, норм моралі, культури та способу життя, заснована на принципах цієї релігії.

  • християнський

    1. Який стосується християнства, пов’язаний з ним або властивий йому.

    2. Який відповідає ідеалам, моралі або духу вчення Христа.

    3. Який належить до християнської конфесії, церкви або релігійної громади.

  • христіанія

    1. Історична назва міста Осло — столиці Норвегії, що використовувалася з 1624 по 1925 рік.

    2. Уживана в історичній літературі назва центральної фортеці та укріпленого ядра міста Осло, заснованого королем Кристіаном IV після пожежі 1624 року.

  • христов

    1. Прикметник, що стосується Ісуса Христа, пов’язаний з Ним або належить Йому (напр., Христова любов, Христове воскресіння).

    2. Уживається у стійких виразах та назвах релігійних понять, свят або предметів (напр., Христове Воскресіння — Пасха, Христові Різдва — Різдвяний сочельник).

    3. У переносному значенні: такий, що відповідає високим християнським ідеалам; праведний, милосердний, безгрішний (заст., книжн.).

  • христовий

    1. Який належить Ісусу Христу, властивий Йому або пов’язаний з Ним; христин.

    2. Який має символічне чи обрядове значення в християнстві, освячений церквою (наприклад, про вогонь, свічку тощо).

    3. У складі стійких поєднань та фразеологізмів: христова невістка — про ласкаву, добру й безневинну жінку; христова путь — життєвий шлях, доля.

  • христограма

    Христограма — монограма, що складається з поєднання грецьких літер Χ (хі) та Ρ (ро), які є першими літерами грецького написання імені Христос (ΧΡΙΣΤΟΣ); один з найдавніших символів християнства, що використовувався з III століття для позначення Ісуса Христа, часто вписувався в коло або розміщувався на хресті.

    Христограма — будь-яке графічне позначення, монограма або символ (наприклад, вищезгадане поєднання ΧΡ, а також ΙΧΘΥΣ — «риба»), що використовується в християнстві для скороченого написання або символічного зображення імені Ісуса Христа.

  • христологія

    1. Розділ християнського богослов’я, що вивчає особу, природу та життя Ісуса Христа, зокрема питання поєднання в ньому божественної та людської природи.

    2. Система догматичних поглядів або вчення певної християнської конфесії, течії чи окремого богослова щодо Ісуса Христа.

  • христолюбець

    1. Людина, яка щиро любить Ісуса Христа та живе відповідно до християнських заповідей; побожний християнин, благочестива людина.

    2. (у церковній традиції) Почесний епітет, який використовується у звертаннях до особливо благочестивих осіб або у літургійних текстах.

  • христолюбивий

    Який любить Христа, проникнутий любов’ю до Христа; благочестивий, набожний.

    Який виявляє любов до Христа своїми вчинками, побожним життям; такий, що шанує християнські цінності.

    Уживається також як похвальний епітет у звертанні до віруючих або в описі християнського народу, війська тощо (наприклад, христолюбиве воїнство).