Який любить Христа, проникнутий любов’ю до Христа; благочестивий, набожний.
Який виявляє любов до ближнього в дусі християнського вчення; милосердний, благодійний, гуманний.
Категорія: Х
-
христьянин
1. (заст., рел.) Послідовник християнства; людина, яка сповідує християнську віру; християнин.
2. (іст., етн.) Представник християнізованого народу (наприклад, греків, вірмен) у Османській імперії, що мав певний правовий статус, відмінний від статусу мусульман.
-
хрищений
1. Той, над ким здійснено християнський обряд хрещення; охрещений.
2. Уживається як складова частина прізвиська, псевдоніма або народної назви особи, що вказує на хрещене ім’я (наприклад, Хрищенко, Христя).
-
хрищення
1. Обряд прийняття християнства через триразове занурення у воду або обливання нею зі спеціальними молитвами та символами, що робить людину членом церкви; хрещення.
2. (переносно) Перше випробування в якійсь справі, ознайомлення з чимось новим, важливим.
3. (заст.) Назва церковного свята Богоявлення, яке відзначається 6 (19) січня на честь хрещення Ісуса Христа у річці Йордан; Водохреща.
-
хрия
Хрія — у риториці та давній літературі: невеликий прозовий твір називного характеру, що містить коротку повчання, моральний висновок або афоризм, часто побудований за певною композиційною схемою (наприклад, теза, пояснення, доказ, висновок).
Хрія — у візантійській та давньоруській літературі: жанр церковного красномовства, проповідь або поучення, яке розвиває певну біблійну цитату чи моральне положення.
Хрія — у стародавній освіті: вправа з риторики, що полягала у складанні розгорнутої промови на основі короткого вислову (гноми) відомої особистості.
-
хрін
1. Багаторічна трав’яниста коренеплідна рослина родини капустяних з великими довгастими листками та потужним м’ясистим коренем, що використовується як гостра приправа.
2. Гострий смак або запах кореня цієї рослини.
3. Корінь цієї рослини, тертий або молотий, який вживають як приправу до страв.
4. Розм. Про щось дуже погане, нікчемне або про людину, яка викликає роздратування (зазвичай у стійких виразах, наприклад: «Який хрін!», «Хрін його зна»).
-
хрінниця
Хрінниця — посудина (зазвичай дерев’яна, глиняна або скляна), призначена для зберігання або подачі на стіл тертого хрону.
Хрінниця — застаріла назва для місця, де росте хрін або де його вирощують (хрінник, грядка з хроном).
Хрінниця — рідкісне прізвисько або прізвище, утворене від назви рослини “хрін”.
-
хрінничка
Хрінничка — власна назва села в Україні, зокрема села у Львівській області (Яворівський район) та села в Івано-Франківській області (Рожнятівський район).
Хрінничка — власна назва річки в Україні, правої притоки річки Бистриця Солотвинська (басейн Дністра), що протікає в Івано-Франківській області.