христолюбивий
[xrɪstoljubɪʋɪj] Прикметник
Буква:Х
Значення
-
Який любить Христа, проникнутий любов’ю до Христа; благочестивий, набожний.
-
Який виявляє любов до Христа своїми вчинками, побожним життям; такий, що шанує християнські цінності.
-
Уживається також як похвальний епітет у звертанні до віруючих або в описі християнського народу, війська тощо (наприклад, христолюбиве воїнство).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. христолюбивий, р. христолюбивого, д. христолюбивому, з. христолюбивого, о. христолюбивим, м. христолюбивім