1. Який має великі, помітні вуха (про тварин, рідше — про людей).
2. Уживається як постійний епітет зайця в українському фольклорі та художній мові.
ухатий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |
Древослів
Словник Української Мови