Значення
-
Послідовник християнства, релігії, заснованої на вченні Ісуса Христа.
-
Людина, яка прийняла хрещення та сповідує християнську віру; віруючий, що належить до однієї з християнських конфесій (католицизму, православ’я, протестантизму тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. християнин, р. християнина, д. християнинові, з. християнина, о. християнином, м. християнині, к. християнине
Походження слова (Етимологія)
Слово «християнин» означає «той, хто визнає християнство». Воно походить через церковнослов’янську мову з грецької, де Χριστιανός (християнин) утворене від Χριστός (Христос), що буквально означає «помазаник (Божий)». Грецьке слово, своєю чергою, є калькою з гебрейського mashih (Месія, помазаник Божий). Таким чином, християнин — це послідовник Христа, тобто Помазаника.