1. Виплюнути, викинути з горла слиз або мокротиння різким видихом.
2. Видати короткий, різкий звук горлом, нерідко як ознака несхвалення, зневаги або для привернення уваги.
Словник Української
1. Виплюнути, викинути з горла слиз або мокротиння різким видихом.
2. Видати короткий, різкий звук горлом, нерідко як ознака несхвалення, зневаги або для привернення уваги.
1. Різко, з силою впасти, звалитися, зазвичай з гуркотом або важким звуком.
2. (перен., розм.) Швидко та різко лягти, кинутися на ліжко, лаву тощо для відпочинку або сну.
1. Який має хоркоту, тобто низький, глухуватий, хрипкуватий голос або звук, що нагадує харчання.
2. Який стосується хоркоти, властивий їй.
Хоркотавість — властивість звуків мови, що полягає в наявності характерного дрижачого, вібраційного звучання, яке утворюється внаслідок коливань язичка м’якого піднебіння або інших артикуляторів; синонімічне поняття до «тремтливість» (наприклад, про звук [р]).
Хоркотання — специфічний звук, що виникає при диханні людини або тварини внаслідок вібрації м’яких тканин гортані та глотки при проходженні повітря, часто через наявність перешкоди або слизу; глухий булькаючий звук, характерний для хворобливого стану, наприклад, при важких захворюваннях органів дихання або передсмертний час.
Хоркотання — переносно: невиразне, глухе, незрозуміле говоріння або бормотіння.
Виділяти харчок, слиз із дихальних шляхів під час кашлю або відхаркування, супроводжуючи це характерним звуком.
1. (діал.) Відчувати біль у горлі, задихатися від сильного кашлю або плачу.
2. (діал.) Важко дихати, хрипіти (про тварин, особливо під час хвороби або в передсмертній агонії).
Який має низький, хрипкуватий, насичений звук, що нагадує хоркіт або хрипіння.
Хоркотливість — властивість за значенням прикметника «хоркотливий»; наявність характерного низького, хрипкого звуку, подібного до хоркоту.
Хормейстер — диригент хору, керівник хорового колективу, який здійснює художнє керівництво та відповідає за виконавський рівень ансамблю.
Хормейстер — посада в оперному театрі, хоровому колективі або музичному навчальному закладі, особа, що займається постановкою хорових партій, розучуванням репертуару з виконавцями.