Категорія: Х

  • хоркнути

    1. Виплюнути, викинути з горла слиз або мокротиння різким видихом.

    2. Видати короткий, різкий звук горлом, нерідко як ознака несхвалення, зневаги або для привернення уваги.

  • хоркнутися

    1. Різко, з силою впасти, звалитися, зазвичай з гуркотом або важким звуком.

    2. (перен., розм.) Швидко та різко лягти, кинутися на ліжко, лаву тощо для відпочинку або сну.

  • хоркотавий

    1. Який має хоркоту, тобто низький, глухуватий, хрипкуватий голос або звук, що нагадує харчання.

    2. Який стосується хоркоти, властивий їй.

  • хоркотавість

    Хоркотавість — властивість звуків мови, що полягає в наявності характерного дрижачого, вібраційного звучання, яке утворюється внаслідок коливань язичка м’якого піднебіння або інших артикуляторів; синонімічне поняття до «тремтливість» (наприклад, про звук [р]).

  • хоркотання

    Хоркотання — специфічний звук, що виникає при диханні людини або тварини внаслідок вібрації м’яких тканин гортані та глотки при проходженні повітря, часто через наявність перешкоди або слизу; глухий булькаючий звук, характерний для хворобливого стану, наприклад, при важких захворюваннях органів дихання або передсмертний час.

    Хоркотання — переносно: невиразне, глухе, незрозуміле говоріння або бормотіння.

  • хоркотати

    Виділяти харчок, слиз із дихальних шляхів під час кашлю або відхаркування, супроводжуючи це характерним звуком.

  • хоркотатися

    1. (діал.) Відчувати біль у горлі, задихатися від сильного кашлю або плачу.

    2. (діал.) Важко дихати, хрипіти (про тварин, особливо під час хвороби або в передсмертній агонії).

  • хоркотливий

    Який має низький, хрипкуватий, насичений звук, що нагадує хоркіт або хрипіння.

  • хоркотливість

    Хоркотливість — властивість за значенням прикметника «хоркотливий»; наявність характерного низького, хрипкого звуку, подібного до хоркоту.

  • хормейстер

    Хормейстер — диригент хору, керівник хорового колективу, який здійснює художнє керівництво та відповідає за виконавський рівень ансамблю.

    Хормейстер — посада в оперному театрі, хоровому колективі або музичному навчальному закладі, особа, що займається постановкою хорових партій, розучуванням репертуару з виконавцями.