Категорія: Х

  • хормейстерський

    1. Стосунковий до хормейстера; властивий хормейстеру, призначений для нього.

    2. Стосунковий до хормейстерства (диригентсько-хорової діяльності); пов’язаний з керівництвом хором, диригуванням.

  • хорнпайп

    1. Старовинний духовий музичний інструмент з дерев’яним стволом, тростиною та розтрубом, що був поширений у Європі з XVI століття, попередник сучасного гобоя.

    2. Жвавий народний танець, що виконувався під музику, грану на такому інструменті, традиційний для Англії, Шотландії та Ірландії.

    3. Музична композиція у ритмі та стилі однойменного танцю, часто виконувана на скрипці або волинці.

  • хоро

    1. Традиційний колективний танець народів Балкан, що виконується учасниками, які, тримаючись за руки або за плечі, утворюють замкнене коло або лінію і рухаються ритмічним кроком, часто під музику.

    2. Назва музичного розміру (наприклад, 2/4, 5/16, 7/16), характерного для музичного супроводу цього танцю.

  • хороба

    1. Патологічний стан організму, порушення нормальної життєдіяльності, захворювання.

    2. (переносне значення) Вада, негативне явище в суспільстві, моралі, психіці тощо.

  • хоріома

    Хоріома — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, колишня назва населеного пункту Хорі (нині частина села Пасічна Надвірнянського району).

    Хоріома — в анатомії: одна з оболонок зародка (хоріон) у плацентарних ссавців, що утворюється на ранніх стадіях розвитку та бере участь у формуванні плаценти.

  • хоріон

    1. Зовнішня зародкова оболонка у плацентарних ссавців, що виникає на ранніх стадіях ембріонального розвитку та бере участь у формуванні плаценти.

    2. Зовнішня щільна оболонка яйцеклітини комах, павукоподібних та деяких інших тварин, що захищає зародок.

  • хоріонепітеліома

    Злоякісна пухлина, що розвивається з клітин трофобласта (зовнішнього шару зародка) після вагітності, аборту або пологів, характеризується швидким ростом і раннім метастазуванням; рідкісна форма гестаційної трофобластичної хвороби.

  • хоріонічний

    1. (в анатомії та ембріології) Стосунний до хоріону, що належить до нього або утворений з нього.

    2. (в медицині) Стосунний до хоріону як тимчасового органу, що виконує роль плаценти на ранніх стадіях вагітності, наприклад: хоріонічний гонадотропін.

  • хоріоптоз

    Хоріоптоз — інвазійне захворювання тварин, спричинене саркоптоїдними кліщами роду Chorioptes, що паразитують на поверхні шкіри та викликають сверблячий дерматит.

  • хоріоретинальний

    1. Стосунний до хоріоретини, тобто до сукупності судинної оболонки ока (хоріоїдеї) та сітківки, що розглядаються як функціональне ціле.

    2. Пов’язаний із патологічними процесами або структурами, що одночасно охоплюють судинну оболонку ока та сітківку.