Значення
-
Хоркотавість — властивість звуків мови, що полягає в наявності характерного дрижачого, вібраційного звучання, яке утворюється внаслідок коливань язичка м’якого піднебіння або інших артикуляторів; синонімічне поняття до «тремтливість» (наприклад, про звук [р]).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хоркотавість, р. хоркотавості, д. хоркотавості, з. хоркотавість, о. хоркотавістю, м. хоркотавості, к. хоркотавосте