Хоркотавість — властивість звуків мови, що полягає в наявності характерного дрижачого, вібраційного звучання, яке утворюється внаслідок коливань язичка м’якого піднебіння або інших артикуляторів; синонімічне поняття до «тремтливість» (наприклад, про звук [р]).
хоркотавість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |