Категорія: Х

  • холодноводий

    1. Який живе, росте або існує у холодних прісних водоймах (річках, озерах, струмках).

    2. Який стосується холодноводних тварин або рослин, пов’язаний з ними.

  • холодноводний

    1. Який живе, росте або існує у холодній воді (про риб, рослини, мікроорганізми тощо).

    2. Який має холодну воду, призначений для холодної води (про водойми, басейни, водопроводи тощо).

  • холодногнутий

    Холодногнутий — такий, що виготовлений методом холодного гнуття металевих профілів або листів, коли їхній пластичний вигин відбувається без попереднього нагрівання матеріалу.

  • холоднодеформований

    1. (про метали та металеві вироби) Такий, що отримав остаточну форму або необхідні властивості в результаті механчної обробки (наприклад, волочіння, штампування, гинання) без попереднього нагрівання матеріалу.

    2. (про сталь) Такий, що має підвищену міцність і твердість, досягнуті шляхом пластичної деформації в холодному стані.

  • холоднокатаний

    1. Про металевий прокат: такий, що одержаний шляхом обробки металу тиском (катанням) при температурі, нижчій за температуру його рекристалізації, що забезпечує підвищену міцність, твердість та точність розмірів виробу.

    2. Про метал, сталь: підданий такій технологічній обробці; отриманий методом холодної прокатки.

  • холоднокатаність

    Холоднокатаність — властивість металу, зокрема сталі, отриманої методом холодної прокатки, що характеризується підвищеною міцністю, твердістю та гарними показниками точності розмірів і якості поверхні.

    Холоднокатаність — технологічна характеристика металу, що означає його здатність піддаватися холодній пластичній деформації (прокатці) без руйнування та з отриманням заданих властивостей.

  • холодноклепаний

    1. (техн.) Про металеві вироби або конструкції: з’єднаний за допомогою клепки, що виконується без попереднього нагріву клепок.

    2. (перен., розм.) Про людину: незворушний, байдужий, позбавлений емоційної теплоті у спілкуванні або ставленні.

  • холекінез

    Холекінез — у філософії, особливо в контексті вчення Платона, це рух цілого, внутрішній рух, що виходить із самої сутності об’єкта та властивий лише живим істотам (душі), на відміну від аллокінезу — руху, викликаного зовнішнім впливом.

    Холекінез — у біології та медицині: повний, цілісний рух, що охоплює все тіло або організм, наприклад, пересування амеби або спонтанна активність плоду.

  • холекінетик

    Холекінетик — лікарський засіб, що стимулює виділення жовчі та одночасно сприяє її виведенню з жовчного міхура в кишечник за рахунок підвищення тонусу жовчовивідних шляхів і скорочення м’язової оболонки міхура.

  • холекінетичний

    1. (мед., фіз.) Пов’язаний із холекінезом — рухом жовчі з жовчного міхура в дванадцятипалу кишку внаслідок скорочення його м’язової оболонки.

    2. (мед., фарм.) Таке, що стимулює холекінез, сприяє виведенню жовчі з жовчного міхура (про лікарські засоби).